Патріотичне виховання
План заходів
щодо реалізації національно-патріотичного виховання
учнів Аерокосмічного ліцею
протягом 2020 – 2021 навчального року
№ з/п | Зміст заходу | Термін виконання | Виконавець |
1. | Тримати на контролі питання оновлення та систематизації на блозі виховної роботи нормативно-правової бази щодо реалізації національно-патріотичного виховання. | Протягом 2020-2021 років
| Педагог-організатор |
2. | Забезпечити розгляд на колегіях, нарадах, педагогічних радах, семінарах, засіданнях методичних рад та об’єднань питання щодо національно-патріотичного виховання учнівської молоді із визначенням шляхів для подальшого удосконалення системи роботи з означеного питання. | Відповідно до річних планів роботи | Адміністрація ліцею |
3. | Долучати до організації національно-патріотичного виховання дітей та молоді представників органів військового управління, рад ветеранів, учасників бойових дій, Революції Гідності, волонтерів, громадські організації, батьківську громадськість. | Протягом 2020-2021 років | Адміністрація ліцею, класні керівники |
4. | Проводити системну роботу з підготовки педагогічних кадрів до патріотичного виховання дітей та молоді шляхом організації тематичних семінарів, тренінгів, нарад тощо. | Відповідно до річних планів роботи | Адміністрація ліцею |
5. | Використовувати проектну діяльність, музейні форми роботи, інформаційні ресурси бібліотеки, кімнати історичної пам’яті школи для здійснення систематичного національно-патріотичного виховання. | Відповідно до річних планів роботи | педагог-організатор, класні керівники |
6. | Продовжити впровадження військово-патріотичної виховної системи Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри „Сокіл” („Джура”)”, фізкультурно-патріотичного конкурсу „Козацький гарт”. Заходи в рамках гри „Джура” проводити протягом року відповідно до річного плану роботи навчального закладу. | Протягом 2020-2021 років | педагог-організатор, класні керівники, вчителі: історії, фізичної культури, захисту Вітчизни, мистецтва. |
7. | Провести у рамках Всеукраїнського тижня права: Всеукраїнський урок „Права людини”; конкурс учнівських проектів „Ми діти твої, Україно!” позаурочні заходи з просвітницької та правовиховної роботи „Я і моє право”, „Самі будуємо своє життя у рідній країні”, спрямовані на розвиток у дітей та молоді почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і місця у суспільстві, можливості реалізації своїх прав у поєднанні з виконанням обов’язків із застосуванням рекомендацій Українського інституту національної пам’яті. | Відповідно до річних планів | педагог-організатор, вчитель історії, класні керівники |
8. | Сприяти проведенню національно-патріотичних заходів органами учнівського самоврядування. | Протягом 2020-2021 років | Педагог-організатор, учнівський актив ліцею. |
9. | Проводити освітньо-просвітницькі заходи з питань формування здорового способу життя, профілактики правопорушень. | Протягом 2020-2021 років | педагог-організатор, класні керівники. |
11. | Організовувати проведення інформаційно-просвітницьких, урочистих, пізнавально-виховних, спортивно-масових заходів патріотичного спрямування з урахуванням таких нових форм роботи як: інтегровані уроки, уроки-презентації, інформаційні години, вогники пам’яті, зустрічі двох поколінь, флеш-моби, історичні реконструкції, брифінги, дискусії, прес-шоу, етичні тренінги, сторітелінг (передача інформації через розповідь історій); комільфо-вечори (вечори гарних манер), формула успіху, престиж-зустріч, імідж-коктейль (зустрічі з успішними, видатними особистостями); ігри-квест, -експрес, фут-квести, робінзонади, слайд-мандрівка, геокешинг (подорож, знаходження місця розташування заданих об'єктів, пошук інформації про об'єкти та відповідей на запитання); колажі, скрінкаст (запис дій на екрані комп’ютера разом із аудіо-коментарями), кліп-огляди; виставки-інсталяції, інтерактивні виставки, флешбук(презентація або знайомство з цікавими книгами за допомогою цитат, ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу), літературні віражі; благодійні ярмарки, доброчинні справи під гаслом „Добре діло”, волонтерський рух. | Протягом 2020-2021 років (відповідно до календаря пам’ятних дат)
|
педагог-організатор, класні керівники, вчителі-предметники. |
12. | Проводити науково-дослідницькі та освітньо-просвітницькі заходи, які передбачають висвітлення фактів і подій, що свідчать про колективну й індивідуальну боротьбу за незалежність України у ХХ столітті, відновленню історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України (Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорізьке, Гетьманщина, діяльність Українських урядів 1917 – 1921 років, інші визвольні проекти), включно з проведенням фотовиставок, організацією музейних експозицій, проведенням дискусій, круглих столів із застосуванням регіональних традицій, свідчень усної історії національно-визвольної боротьби українського народу. | Протягом 2020-2021 років
| Вчителі-предметники |
13. | Проводити організаційно-масові заходи патріотичного спрямування: „Містер ліцею”; «Козацькі розваги», „Козацькому роду нема переводу”. | Щорічно Жовтень, грудень, березень, травень. | педагог-організатор, класні керівники, вчителі-предметники. |
14. | Залучати учнів до участі в акціях: „Ми з вами, патріоти України”, „Допоможи пораненим”, „Лист воїну”, „Милосердя”, „Хвиля доброти”, „Ветеранське подвір’я”, „Доброго ранку, ветеране!”; „Діти за мир, за єдину Україну”, „Молодь Дніпропетровщини за мир!”, „Голуб миру”; „Перемога, Свята Перемога!”, „Шляхами подвигу і слави наших прадідів та батьків”; „Ті, хто боролися за Свободу”, „А ми тую славу збережемо”, „Хвилина пам’яті”; „Ми разом” (допомога пораненим військовим); „З вірою в серці”, „Спільними зусиллями” (підтримка захисників нашої країни, їхніх дітей та родин, медичних працівників і волонтерів, які працюють в зоні АТО); „Обеліск”. | Відповідно до річних планів роботи | педагог-організатор, класні керівники, вчителі-предметники.
|
15. | Забезпечити: висвітлення на стенді виховної роботи інформації про проведені заходи патріотичного спрямування. | По факту. Щоквартально. | педагог-організатор. |
Патріотизм – основа виховання особистості
«Ідеал виховання – це громадянин України, збагачений загальнолюдськими цінностями, який керується у своїй діяльності вимогами загальнолюдського й національного етикету, спроможний діяти творчо в сучасних умовах;, це справжній патріот, який дбає про свою честь і гідність».
(За концепцією національного виховання)
Політичні та соціальні процеси, що відбуваються в Україні і спрямовані на утвердження демократичних засад розвитку держави,зумовлюють необхідність відповідних змін у всіх сферах народного господарства, в тому числі і в галузі освіти, складовою якої є виховання.
Ліцей повинен бути державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на грунті національної культури і національних традицій, який за змістом, формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвитку як суверенної держави.
Головною метою ліцею є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. У Законі України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формуванні творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов'язків; вихованні поваги до національних цінностей нашого народу.
Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботі про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.
Пріоритетним є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.
Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури.
Мета патріотичного виховання:
Становлення громадянина – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді у суспільстві.
Завдання патріотичного виховання:
-
Утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичної цінності, переконання і повагу до культурного та історичного минулого України;
-
виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
-
підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;
-
визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
-
освідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
-
сприяння набуттю дітьми та учнівською молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватися законів та захищати права людини, готовність взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
-
формування етнічної та національної самосвідомості любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
-
формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
-
утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
-
культивування кращих рис української ментальності — працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
-
формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації;
-
спонукання зростаючої особистості до активної протидії аморальності, правопорушенням.
Громадянська культура визначається єдністю думок, почуттів і діяльності, тому важливо дбати про розвиток емоційного, інтелектуального та практично-дійового компоненту громадянської культури, щоб повага до законів і символів Батьківщини, до її святинь, розуміння своїх прав і обов'язків поєднувалися з реалізацією власних патріотичних почуттів, прав і обов'язків у повсякденному житті.